Головна сторінка

Меню:
Кавабата ясунарі

Кавабата ясунарі скорочено

Коротка ясунарі кавабата

Ясунарі кавабата

Ясунарі кавабата презентація

Ясунарі кавабата скорочено

Ясунарі кавабата хронологічна таблиця


Кавабата ясунарі скорочено - Кавабата Ясунарі біографія

  • Біографія Кавабата Ясунарі японського письменника, лауреата Нобелівської премії, наведена в цій статті.

    Кавабата Ясунарі біографія

    Кавабата Ясунарі народився 11 червня 1988 в сім’ї лікаря.

  • Батьків Кавабата Ясунарі втратив рано і виховувався в родичів, спізнавши гіркий хліб сирітства.
    У романах Кавабати, які відрізняються другим планом і недомовленістю, переплітаються модерністські прийоми й елементи традиційної японської культури. У статті, надрукованій в "Нью-Йорк Таймсі", Такасі Ока відзначає, що у творчості Кавабати "західний вплив перетворився в щось чисто японське, і проте книги Кавабати залишаються в руслі світової літератури".


    Японський письменник Ясунарі Кавабата народився в Осаці в освченій і багатій родині. Його батько, лікар, помер, коли Ясунарі було всього 2 роки.
    Після смерті матері, що настала через рік після смерті батька, хлопчик був узятий на виховання дідом і бабкою по материнській лінії.
    Служба гнітила Замзу, він стримувався заради батьків, інакше вже давно пішов би з фірми. Було від чого тікати. Шеф викликав у героя переляк, який із часом перетворився на нав’язливу ідею — панічний страх запізнитись, зробити щось не так, не догодити. Ця ідея заволоділа свідомістю доброзичливого Замзи і поступово перетворила його на якийсь автомат. До того ж керуючий фірмою стверджував, що положення Грегора на роботі нестійке, а успіхи дуже незадовільні. Зрозуміло, що таке життя могло призвести до різного роду катаклізмів, навіть до руйнування природного стану речей, непередбачених змін та перетворень. Ось чому в житті Грегора Замзи настає втрата «дійсних і природних обставин».

    Через кілька років померли його бабуся й сестра, і хлопчик залишився зі своїм дідом, якого дуже любив. Хоча в дитинстві Кавабата мріяв бути художником, у віці 12 років він вирішує стати письменником, і в 1914 р., незадовго до смерті діда, починає писати автобіографічну розповідь, що публікується в 1925 р. під назвою "Щоденник шістнадцятирічного".

    Навчаючись у 1910-1917 рр. у початковій і середній школах м. Осака, Кавабата Ясунарі зацікавився живописом та літературою, багато читав, віддаючи перевагу А. Стріндбергу, а з японських письменників - Акутагаві Рюноске та Міямото Юріко.

    У своїх лекціях він вказував на безперервність розвитку японської літератури з XІ по XІ в., а також на глибокі зміни, що відбулись наприкінці минулого сторіччя, коли японські письменники відчували сильний вплив своїх західних побратимів по перу.


    Ясунарі Кавабата - японський письменник, офіцер французького ордена мистецтв і літератури (1960), лауреат Нобелівської премії з літератури (1968). Коротка біографія Ясунарі Кавабата викладена в цій статті.
    Біографія в датах Ясунарі Кавабата відомого японського письменника викладена в цій статті. Хронологічна таблиця життя і творчості наводять основні дати в житті письменника Ясунарі Кавабата.


    У 1917-1920 рр., під час навчання в Першому коледжі Токіо, Кавабата Ясунарі ознайомився з російською літературою, особливо вирізнивши для себе Л. Толстого та А. Чехова.

    Навчався в Токійському університеті на відділенні англійської, а згодом японської літератури (1920-1924).

    Ще в університеті Кавабата відновив видання університетського літературного журналу Сін-січо («Нові хвиля думок»), який до того впродовж чотирьох років вже не працював.
    У цьому журналі Кавабата опублікував своє перше оповідання («Сцена з сеансу»).
    У жовтні 1924 року Кавабата з кількома друзями заснували новий літературний журнал «Бунґей дзідай» (діана юріева). Цей журнал був реакцією молоді на стару школу японської літератури, особливо на рух, який заснований під впливом натуралізму. Водночас журнал став у опозицію до робітничого або пролетарського руху в літературі — соціалістичної/комуністичної школи.

    Навчаючись спочатку на факультеті англійської літератури, він згодом перейшов на японську. Його дипломна робота називалася «Коротка історія японського роману».

    1924 року Кавабата Ясунарі разом із письменниками-“неосенсуалістами”, до яких належав і Йокоміцу Ріїті, автор програмного виступу “Про неосенсуалізм” (естетична концепція “неосенсуалістів” значною мірою спиралася на літературну теорію західних модерністів), заснував журнал “Літературна епоха” (“Бунгей Дзідай”), вів у ньому активну літературно-критичну діяльність, початок якій було покладено ще в студентські роки співпрацею в журналі “Дзідзі Сімпо”.
    Відтоді Кавабата Ясунарі в різні періоди життя брав участь в організації нових літературних журналів, був членом їх редакційних колегій; до 1939 року регулярно публікував рецензії та огляди в провідному літературному журналі “Бунгей Сюндзю”; входив до складу журі різних літературних конкурсів і премій.

    В 1934 році Кавабата переїхав до Камакури, що в префектурі Канаґава, і, хоча спочатку брав активну участь у громадському житті в середовищі численних письменників та літераторів, які проживали в місті впродовж війни, під кінець життя він став сторонитися інших.


    Кавабата займався не тільки художньою літературою. Він також працював репортером в газетах, в тому числі і у відомій “Майніті сімбун”. Хоча письменник відмовлявся брати участь у мілітаристській лихоманці впродовж Другої світової війни, він не особливо цікавився також повоєнними реформами.
    Кавабата займався не лише художньою літературою. Він також працював репортером у газетах, у тому числі й у відомій Майнічі Сімбун. Хоча письменник відмовлявся брати участь у мілітаристській лихоманці впродовж Другої світової війни, він не особливо переймався також повоєнними реформами. Проте Кавабата відзначав, що як і рання смерть родичів, так і війна сильно вплинули на його творчість. Він говорив, що після війни зможе писати лише елегії. Але літературознавці не помічають особливих тематичних відмінностей у творчості Кавабати довоєнного і Кавабати післявоєнного.

    Однак, Кавабата відзначав, що як і рання смерть родичів, так і війна сильно вплинули на його творчість. Він говорив, що після війни зможе писати тільки елегії. Все ж критики не помічають особливих тематичних відмінностей у творах Кавабати до і після світової війни.
    Безліч критиків намагалися пояснити зміст творів Кафки, виходячи з положень тих чи інших літературних шкіл — модернізму, магічного реалізму тощо. Безвихіддя й абсурд, що пронизують його творчість, характерні для екзистенціалізму. Дехто намагався відшукати вплив марксизму на його сатиру над бюрократизмом у таких творах, як «У виправній колонії», «Процес»і «Замок». Водночас інші розглядають його твори крізь призму іудаїзму ( тому що він був євреєм і проявляв деякий інтерес до єврейської культури, який, втім, розвинувся лише в пізні роки життя письменника) — кілька проникливих зауважень із цього приводу зробив Хорхе Луїс Борхес; через фрейдистський Психоаналіз (через напружені сімейні стосунки); або через алегорії метафізичного пошуку Бога (поборником цієї теорії був Томас Манн).


    Першим значним твором Кавабата Ясунарі, який привернув увагу критики та читачів, була новела “Танцівниця з Ідзу” (1925), екранізована 1935 року кінорежисером Госьо. Переживання закоханого юнака стали темою цієї ліричної новели.

    Благодатним ґрунтом для появи драматизованих дійств стали обряди і звичаї господарського (переважно землеробського) та родинно-побутового циклів, які мали передовсім магічне значення. Словесні тексти в синкретичному мистецтві наших пращурів не були основними, однак поступово в процесі розвитку мови вони почали виконувати роль вербальної магії. Словом вимолювали визрівання злаків і приплід худоби, викликали прихильність добрих сил до роду, замовляли хворобу. Словесний текст розвивався, ускладнювався, підпорядковуючи собі інші елементи синкретичного дійства. Так з давнього інтеграційного багатоелементного фольклорного масиву почали виокремлюватися драматичні твори та їх жанрові різновиди.


    Удома, ставлячи у "сіно" білі гвоздики і білі троянди, він подумав, що закохався по-справжньому в пані Оота лише після її смерті і про це дізнався лише завдяки її дочці Фуміко. У неділю він подзвонив дівчині, розуміючи, що та самотня, бо не могла запросити й подруг до себе, адже ті б дізналися про самогубство матері.
    Найбільший трагізм і песимізм світогляду австрійського письменника XX ст. Франца Кафки (1883-1924) полягає в його відчутті ворожості світу та життя людини (зло, що в ньому існує, в будь-яку хвилину може звалитися на людину і знищити її), у відчутті непереборного відчуження між людьми (людина приречена на самотність, ніхто не може її зрозуміти до кінця і не може допомогти їй в її нещастях; усі існуючі зв’язки між людьми— суспільні, сімейні, подружні— лише видимість, умовність).

    Вони трохи поговорили, він запропонував Фуміко прийти до нього, а вона відмовилася. Аж тут з’явилася Тікако. Безцеремонно почала розглядати "сіно", відпускаючи їдкі зауваження щодо покійної Оота. Вона ніколи й ні перед ким не почувала провини.
    Франц Кафка (1883-1924) — один з видатних німецькомовних письменників XX ст., більшу частину праць якого було опубліковано посмертно. Його твори, пронизані абсурдом і страхом перед зовнішнім світом і вищим авторитетом, здатні будити в читачі відповідні тривожні почуття, — унікальне явище у світовій літературі.

    Коли роздратована й зла Тікако вийшла з кімнати, Кікудзі залишився сидіти нерухомо, споглядаючи квіти: "їхні білі й блідо-рожеві пелюстки зливалися з поверхнею "сіно" в один суцільний серпанок". На їхньому тлі Кікудзі ніби побачив образ зіщуленої в клубочок Фуміко, що плакала в запустілому домі.
    Стосунки Кафки зі своїм деспотичним батьком є важливою складовою його творчості, що виражалося також через неспроможність письменника як сім’янина. У період між 1912 і 1917 роками він впадав за берлінською дівчиною Феліцією Бауер, з якою двічі був заручений і двічі розірвав заручини. Спілкуючись із нею головним чином через листи, Кафка створив її образ, який зовсім не відповідав дійсності. І насправді вони були дуже різними людьми, що виявляється з їхнього листування. Другою нареченою Кафки стала Юлія Вохрицек, але заручини знову ж незабаром були розірвані. На початку 1920-х років він мав любовні стосунки із заміжньою чеською журналісткою, письменницею й перекладачкою його творів — Міленою Єсенською. У 1923 році Кафка разом з дев’ятнадцятирічною Дорою Дімант на кілька місяців переїхав до Берліна в надії віддалитися від впливу родини й сконцентруватися на творчості; потім він повернувся в Прагу. Здоров’я в цей час погіршувалося, і 3 червня 1924 р. Кафка помер у санаторії під Віднем, імовірно, від виснаження. (Болі в горлі не дозволяли йому споживати їжу, а в ті часи внутрішньовенна терапія не була розвинена, щоб годувати його штучним шляхом.) Тіло перевезли в Прагу, де воно й було поховано на Новому єврейському цвинтарі в районі Страшнице, у загальній сімейній могилі.


    Уже в “Танцівниці з Ідзу” виявляється суттєва грань таланту Кавабата Ясунарі: розкриття загальнолюдських, “стійких цінностей”, використовуючи естетику та національну самобутність класичної, народної японської літератури.

    1931 року Кавабата одружився з Хідеко і поселився з дружиною в давній самурайській столиці Японії, у м. Камакура, на півночі від Токіо, де в них народилася дочка.

    Кафка народився 3 липня 1883 року в єврейській родині, що проживала в районі Йозефов, що був у єврейському гетто Праги (нині Чехія, у той час — частина Австро-Угорської імперії). Його батько походив із чеськомовної єврейської громади в Південній Чехії, був оптовим торговцем галантерейними товарами. Прізвище Кафка — чеського походження (каvка означає буквально «ґава»). На фірмових конвертах Германа Кафки, які Франц часто використовував для листів, зображено як емблему цю пташку з хвостом, що здригається. Мати письменника — дочка заможного броваря — віддавала перевагу німецькій мові. Сам Кафка писав німецькою, хоча чеську знав також чудово. Непогано володів він і французькою, і серед чотирьох людей, яких письменник, «не претендуючи зрівнятися з ними в силі й розумі», відчував «своїми кревними братами», був французький письменник Гюстав Флобер. Інші три: Франц Грильпанцер, Федір Достоєвський і Генріх фон Клейст. Будучи євреєм, Кафка проте практично не володів ідишем і почав виявляти цікавість до традиційної культури східноєвропейських євреїв лише у двадцятирічному віці під впливом єврейських театральних труп; а інтерес до вивчення івриту в нього виник тільки наприкінці життя.


    В 1931 р. Кавабата Одружується з Хідеко й оселяється із дружиною в древній самурайській столиці Японії, у м. Камакура, на північ від Токіо, де в них народжується дочка. Літо вони звичайно проводили на гірському курорті Каруйдзава в котеджі західного типу, а взимку жили в будинку японського стилю в Дзусі.
    Як президент японського ПЕН-клубу з 1948 по 1965 рік Кавабата сприяв численним перекладам з японської мови на мови Заходу. В 1968 році Кавабата першим із японських письменників отримав Нобелівську премію з літератури «за майстерність розповіді, яка з надзвичайною чутливістю виражає сутність японської душі». Вручаючи премію, Нобелівский комітет відзначив три повісті: «Країну снігів», «Тисячу журавлів» та «Стару столицю».

    Неподалік від Дзусі в Кавабати була квартира, де він працював у традиційному японському кімоно й дерев'яних сандаліях.

    Літо вони проводили на гірському курорті Каруйдзава в котеджі західного типу, а взимку жили в будинку японського стилю в Дзусі.
    У народі кажуть, що чоловік за життя тричі дивним буває: коли родиться, одружується і помирає. Обряди, що супроводжують ці події, називаються уродинами, весіллям і похороном. Кульмінаційною вершиною дійств є весілля — найвеличніша народна драма, оскільки людина досягає фізичної і духовної зрілості, створює сім’ю для продовження свого роду.

    Неподалік від Дзусі в письменника була квартира, де він працював у традиційному японському кімоно і дерев’яних сандалях.
    У книзі "Птаха й звірі" (1933) розповідається про холостяка, що відмовляється від спілкування з людьми й знаходить спокій серед тварин, плекаючи спогади про дівчину, яку любив у молодості. В 30-і рр. творчість Кавабати стає більш традиційною, вона відмовляється від ранніх літературних експериментів. В 1934 р. письменник починає роботу над "Сніжною країною", повістю про відносини токійського джиґуна середніх років і дорослої сільської гейші. Написана з підтекстом, в еліптичному стилі (у дусі "хайку", силабічної японської поезії XVІІ в), "Сніжна країна" не має зв'язного, продуманого сюжету, складається із серії епізодів. Кавабата довго працював над романом: перший варіант з'явився в пресі в 1937 р., а останній, остаточний, - тільки через десять років.

    1960 року за підтримки держдепартаменту США Кавабата Ясунарі здійснив турне по декількох американських університетах (серед них і Колумбійський), де вів семінари з японської літератури.

    Унаслідок впливу Місіми (письменника, кіноактора і політичного діяча правої орієнтації) Кавабата наприкінці 60-х років разом із Місімою й двома іншими письменниками підписав петицію проти “культурної революції” в комуністичному Китаї.


    Повість “Країна снігів” (1934-1937), визнана літературними колами найпомітнішим явищем ліричної прози, найповніше виявила систему художнього мислення письменника.
    Визнання почало приходити до Кавабати незабаром після закінчення університету й публікації низки оповідань. Після виходу в світ «Танцівниці з Ідзу» в 1926 році, Кавабата здобув популярність. В повісті розповідається про меланхолійного студента, який, подорожуючи пішки на півострові Ідзу, зустрів юну танцівницю й повернувся до Токіо в набагато кращому гуморі. Повість, присвячена зародженню статевого потягу й молодого кохання, стала знаменитою тому, що письменник викориристав мазки смутку і навіть гіркоти як противагу тому, що могло бути аж надто солодким. Більшість із пізніших творів Кавабати зверталися до подібних тем.


    Продовжуючи жити в родичів, Кавабата вступає у токійську середню школу й починає вивчати європейську культуру, захоплюється скандинавською літературою, знайомиться із добутками таких художників, як Леонардо да Вінчі, Мікельанджело, Рембрандт і Поль Сезанн.
    В 1920 р. юнак вступає до Токійського університету на факультет англійської літератури, однак на другому курсі береться за вивчення японської літератури. Його стаття в студентському журналі "Синейте" ("Новий напрямок") привернула увагу письменника Кан Кікуті, що запропонував Кавабаті, котрий у цей час (1923) учився на останньому курсі, стати членом редакції літературного журналу "Бунгей сюнджю" ("Література епохи"). У ці роки Кавабата із групою молодих письменників засновує журнал "Бунгей дзідай" ("Сучасна література") - рупор модерністського напрямку в японській літературі, відомого за назвою "сінканкакуха" ("неосенсуалісти"), що перебував під сильним впливом модерністських письменників Заходу, особливо таких, як Джеймс Джойс і Гертруда Стайн.

    Книга складається з окремих ліричних оповідань, об’єднаних спільною тематикою: нерозділене кохання, краса природи північного краю Японії - країни снігів.
    Один із найзнаменитіших романів Кавабати — «Країна снігів». Книга почала видаватися в 1934 році й виходила окремими випусками до 1947-го. «Країна снігів» — відверта розповідь про кохання між токійським дилетантом та провінційною гейшею. Дія роману відбувається на термальному курорті десь на півночі Японії. Роман одразу ж здобув репутацію класики. Після його публікації Кавабата став вважатися одним із найвизначніших письменників Японії.

    У повоєнні роки, залишаючись вірним своїй колишній творчій манері, Кавабата написав низку творів, найзначніші з яких повість ” Тисяча журавлів ” (1951) і роман “Стогін гори” (1953).
    Дві найзначніші повоєнні книги письменника суть «Сембазуру» (Тисяча журавлів), написана в період з 1949 по 1951 роки, та «Яма но ото» (Звук гір, 1949-1954).
    Центральними темами «Сембазуру» є японська чайна церемонія та безнадійне кохання.
    У Кафки було два молодші брати й три молодші сестри. Обоє братів, не досягши і дворічного віку, померли до того, як Кафці виповнилося 6 років. Усі три сестри загинули під час Другої світової війни в нацистських концентраційних таборах у Польщі). У період з 1889 до 1893 рр. Кафка відвідував початкову школу, а потім гімназію, яку закінчив у 1901 році складанням іспиту на атестат зрілості. Закінчивши Празький Карлів університет, одержав ступінь доктора права, а потім вступив на службу чиновником у страховому відомстві, де й пропрацював на скромних посадах до передчасного — через хворобу — виходу на пенсію в 1922 г. Робота для письменника була заняттям другорядним і обтяжливим: у щоденниках і листах він зізнається в ненависті до свого начальника, товаришів по службі й клієнтів. На першому ж плані завжди була література, «що виправдовує все його існування». У 1917 р. письменник захворів на туберкульоз легенів.

    Головний герой відчуває потяг до коханки свого померлого батька, а після її смерті, до її дочки, яка від нього утікає. Чайна церемонія використана як красиве тло бридких людських стосунків, але намір Кавабати, радше, розповісти про почуття, які викликає смерть.
    Біографія Грегора складається з двох частин: життя до і після його перевтілення. Перша— звичайна типова біографія середньої людини, рядового австрійця, звичайної особистості з дрібнобуржуазної родини. Син дрібного комерсанта, що розорився, він одержав традиційну для людей його класу і кола освіту, відслужив у війську і врешті-решт перетворився із маленького прикажчика на комівояжера. На цій посаді він непогано заробляв, утримував родину і мріяв виплатити батьківський борг. Але, незважаючи на це, між ним і родиною не було особливо теплих взаємин. Тільки гроші від Грегора приймалися як належне.

    Посуд для чайної церемонії тривалий та вічний, в той час як люди слабкі й несталі. Теми неявного інцесту, неможливого кохання, неминучої смерті знову зустрічаються в «Яма но ото», дія якої відбувається в місті Кавабати Камакурі.
    За життя Кафка опублікував лише кілька коротких оповідань, що склали дуже малу частку його робіт, і його творчість залучала мало уваги доти, поки посмертно не були видані його романи. Перед смертю він доручив своєму другові й літературному виконувачеві духівниці — Максу Броду — спалити без винятку все ним написане (крім, можливо, деяких примірників творів, які власники могли б залишити собі, але не перевидавати їх). Його кохана Дора Дімант дійсно знищила рукописи, які вона мала (хоча й не всі), але Макс Брод не підкорився волі покійного й опублікував більшу частину його праць, які незабаром почали привертати до себе увагу. Усю його опубліковану творчість, крім декількох чеськомовних листів Мілені Єсенській, було написано німецькою.

    Головний герой, літній чоловік, не має любові до своїх дітей і втратив будь-які почуття до дружини. Він відчуває сильний потяг до забороненого — невістки, й думки про неї переплітаються зі спогадами про інше заборонене кохання — до братової.
    У своїй новелі «Перевтілення» Франц Кафка розкриває глибокий взаємозв’язок усього, що чиниться у світі, незважаючи на те, що світ цей обмежений стінами міської квартири. Метаморфоза, що сталася з одним із членів суспільства, стосується не тільки його, процес перевтілення охоплює всіх Замза, і наслідки його виявилися доволі значущими для кожного, хто був втягнений у цю непросту низку перетворень. Спочатку Грета ставиться до брата як до тяжкохворого, але, доглядаючи за братом, вона стає відверто зухвалою, брутальною та самовпевненою, і її колишня скромність поступово зникає. Чиняться зміни і з подружжям Замза: мати Грегора поступово сохне від астми, деформується загальний психічний стан батька. Змінюється й атмосфера сімейних вечорів, більш не виникає «жвавих розмов колишніх часів». Своїм перевтіленням Грегор ставить свою родину в особливе положення, ізолює її від світу. Його рідні починають жити більш відокремлено, ховаючи від сторонніх очей свою біду.

    Книга закінчується, залишаючи ситуацію нерозв'язаною.

    1950 року Кавабата Ясунарі разом із членами ПЕН-клубу, головою якого він був із 1946 року, здійснив поїздки до Хіросіми та Нагасакі, місць атомних бомбардувань. Про своє бажання “вічного миру на землі” він розповість у новелах “Латочка”, “Кораблики”, “Камелія”.

    Ніхто з оточуючих не прагне допомогти Грегорові Замзі. Людина приречена в цій трагічній ситуації залишитися на самоті. Більше того, ця трагедія показала, що Грегор був самотнім і до цього, що родинні зв’язки були суто умовними і тоді, коли він утримував усю сім’ю. Замзу викинуто із суспільства і приречено на вічну самотність. Але в тексті немає прямого осуду автором рідних Грегора, їх байдужості, невміння і небажання прийти на допомогу. На думку Кафки, така трагедія могла статися з будь-ким із сім’ї, і в кожному разі людина, що потрапила в таку ситуацію, залишилась би без допомоги. Бо цей світ — світ самотніх, роз’єднаних людей.

    1968 року Кавабата Ясунарі було присуджено Нобелівську премію за “письменницьку майстерність, яка з великим почуттям виражає суть японського способу мислення”.

    В останні роки життя Кавабата Ясунарі напружено працював над новим романом.

    Письменник важко хворів, почав уживати наркотики.
    Аскетизм, непевність у собі, самозасудження й хворобливе сприйняття навколишнього світу — усі ці якості письменника добре задокументовані в його листах і щоденниках, а особливо в «Листі батькові». Через ранній розрив з батьками Кафка був змушений провадити дуже скромний спосіб життя й часто змінювати житло, що наклало відбиток і на його ставлення до самої Праги і її жителям. Хронічні хвороби (природні чи психосоматичні — це питання спірне) виснажували його; крім туберкульозу, він страждав від мігрені, безсоння, закрепів, імпотенції, наривів та інших захворювань. Він намагався протидіяти всьому цьому натуропатичними засобами, такими як вегетаріанська дієта, регулярна гімнастика й уживання великої кількості непастеризованого коров’ячого молока. Будучи школярем, він брав активну участь в організації літературних і громадських зустрічей, докладав зусиль до організації й просуванню театральних спектаклів, незважаючи на побоювання навіть із боку його найближчих друзів, таких як Макс Брод, який зазвичай підтримував його в усьому іншому, і всупереч його власному страху бути сприйнятим відразливим як фізично, так і розумово. На навколишніх Кафка справляв враження своїм хлоп’ячим, акуратним, строгим виглядом, спокійною й незворушною поведінкою, своїм розумом і незвичайним почуттям гумору.


    В 1970 р., після невдалої спроби організувати повстання на одній з японських військових баз, Місіма робить харакірі (ритуальне самогубство), а через два роки важкохворий Кавабата, що тільки-но вийшов з лікарні, де він проходив обстеження як наркоман, також кінчає життя самогубством - він отруюється газом у себе будинку в Дзусі. Цей вчинок потряс всю Японію, увесь літературний світ. Оскільки письменник не залишив посмертної записки, мотиви самогубства залишилися неясними, хоча висловлювалися припущення, що, можливо, самогубство викликане аналогічним учинком його друга, що глибоко зачепив письменника.
    Кавабата залишав невизначеними закінчення багатьох своїх книг, що іноді дратувало читачів та критиків. Але це був свідомий хід, оскільки автор вважав нюанси описаних подій важливішими ніж висновки. Він порівнював свій стиль письма з традиційною японською формою поезії — хайку.


    Перебуваючи в стані важкої депресії після смерті свого учня і друга Юко Місіми, 16 квітня 1972 року він наклав на себе руки у відлюдному курортному містечку Дзусі, що на околиці Токіо, отруївшись газом.
    Втративши найближчих рідних, він перебрався до родичів з боку матері у родину Курода. У січні 1916 року Ясунарі переїздить у шкільний гуртожиток. Закінчивши школу в березні 1917 року, він їде до Токіо, сподіваючись поступити в Дай-ічі Кото-ґакко (яп. 第一高等学校), школу при Токійському імперському університеті. Успішно склавши вступні іспити він навчається в Токійському університеті на гуманітарному факультеті за спеціальністю «англійська мова». Через рік переводиться на факультет японської літератури.


    Одного разу, коли вже минуло з півмісяця після тієї чайної церемонії, до Кікудзі завітала дочка пані Оота. Він заметушився. Думки роєм збились у голові: чи сама вона прийшла, як знайшла його, хоча так — вона знала, де він живе, адже під час повітряної тривоги проводжала батька Кікудзі додому.
    Весільне дійство складалося з актів, кількість яких у різних українських регіонах була неоднаковою. Основні серед них — заручини, сватання, випікання короваю, звивання гільця, дівич-вечір, власне весілля (шлюбна церемонія, частування, обмін подарунками, танці, викуп молодої, прощання нареченої з батьками, «комора», покривання молодої, перезва, циганщина).

    А ще йому з далося, що вона така схожа на матір. Навіщо ж вона прийшла? Виявляється, їй було соромно за матір, і вона прийшла вибачитися за неї, попросити припинити з матір’ю стосунки, навіть не дзвонити.
    У «Перевтіленні» Кафки зовнішній плин подій невід’ємний від внутрішнього життя героя. Вже ставши комахою, Грегор Замза зазнає нескінченної зміни психічних станів, перепадів настрою, які не завжди фіксує людина навіть у нормальному стані. Він привчив себе «спати на правому боці», його непокоїть «легка сверблячка» і «лихоманка», бентежить «дивна сонливість після довгого сну», а іншого разу він «почувається чудово», буває «страшенно голодний», інколи його мучить «важкий, схожий на запаморочення сон», хмарна погода навіює Грегорові-комасі похмурий настрій. Є в цієї незвичайної істоти низка відчуттів, які виявляють особистість емоційну: якоїсь миті він «збожеволів од докорів сумління», іншої — впав у «стан чистих і мирних роздумів», йому «ставало жарко від сорому й горя», іноді він «потерпав од каяття і тривоги». Почуття підвищеної совісності, а також зростаюча агресивність сім’ї стверджують Грегора в думці, що він «повинен щезнути».

    І він зрозумів, як вона любить свою матір і боїться за неї, і соромиться, і пишається водночас. Кікудзі зрозумів також, що хотів би говорити з Фуміко про її матір та свого батька, якому він усе простив, як і пані Оота.
    Прадавніми зразками найпростіших драматизованих дійств є пісні-ігри календарно-обрядового циклу: «Перепілка», «Просо», «Мак», «Кострубонько», «Воротар», «Подоляночка» тощо. У них переважають землеробські елементи (оранка землі, сіяння культури, догляд за нею, жнива) і шлюбні мотиви. У пізніші часи серед розваг молоді поширилося розігрування сценок побутового характеру, які також потребували сценічної імітації («Явтух», «Дід»). Основним учасником більшості із цих драматизованих дійств є хор («Просо»), з часом у них виокремлюється індивідуальний персонаж («Мак», «Подоляночка», «Дід»).


    Твори цього митця, що відобразили національне японське уявлення про світ, людину, красу, зажили йому слави за життя і безсмертя після смерті.

    В Україні окремі твори Кавабата Ясунарі переклали І. Дзюб, М. Федоришин.

    Related posts:

      Перший літературний успіх молодому письменникові принесла повість "Танцівниця з Ідзу" (1925), де розповідається про студента, що закохався в молоденьку танцівницю. Два головних персонажі, автобіографічний герой і безневинна героїня, проходять через всю творчість Кавабати.
      Відгомоном доби матріархату є культ матері на весіллі. Вона зустрічає весільний поїзд нареченого, розчісує косу молодій, вдягає вінок на голову, веде дочку на перший посад і благословляє молодят після вінчання. Свій колорит мало українське весілля у княжі часи, що засвідчено найменнями наречених («князь», «княгиня») та їхньої дружини («бояри») тощо.


      Ясунарі Кавабата хронологічна таблиця 11 червня 1899 - Народився в селі Акутагава, неподалік від Осаки...Read more...
    1. “Країна снігу” Ясунарі Кавабата скорочено Країна снігу - перший роман японського письменника Ясунарі Кавабата, який вважають класикою світової літератури. ” Країна снігу” скорочено Японія 30-х років. Головний герой - Симамура, чоловік середніх років, їде в “снігову країну”, щоб побачити красиву молоду жінку - Комако, з...Read more...
    2. Олексій Плещеєв біографія Плещеєв Олексій Миколайович коротка біографія російського письменника, поета, перекладача, літературного та театрального критика викладена в цій статті. Олексій Плещеєв біографія Письменник народився 4 грудня 1825 в місті Кострома в сім’ї чиновника.
      Найвищим досягненням української народної драми вважають вертеп (від «вертіти», «вертлюг»1, «вертеп»2), хоч деякі вчені наполягають на його літературному походженні, розглядаючи серед інших жанрів давнього українського письменства. Однак літературний вертеп є ляльковою виставою, а в «живій» вертепній різдвяній виставі задіяні живі люди.


      Під час другої світової війни й у післявоєнний період Кавабата намагався бути осторонь від політики, ніяк не реагуючи на те, що відбувалося в країні. Він довго подорожував по Маньчжурії й багато часу приділив вивченню "Саги про Гендзі", класичному японському роману XІ ст. У загадковій повісті Кавабати "Тисячокрилий журавель" (1949), в основі якої лежить традиційна японська чайна церемонія, простежуються елементи "Саги про Гендзі". Саме повість "Тисячокрилий журавель" найкраще відома на Заході, хоча багато критиків думають, що "Стогін гори" (1954), сімейна криза в шістнадцятьох епізодах, є твором більш значимим. Повість Кавабати "Озеро" (1954), де описується еротична мара й використовується прийом "потоку свідомості", американський письменник й есеїст Едмунд Уайт назвав "настільки ж стислою і насиченою, як природною і продуманою, наче ідеальний чайний сад".

      Батько його помер, коли Олексію було 2 роки.
      Кавабата народився в місті Осака 11 червня 1899 року в родині лікаря. Батьки рано померли і в чотири роки він став сиротою. Вихованням хлопця займались дідусь і бабуся по материнській лінії. 1906 року померла його бабуся, 1909 року - його старша сестра, яка мешкала разом з тіткою і яку він бачив тільки раз у житті. У 15 років (1914 р.) помирає дідусь.

      Мати...Read more...
    3. Сергій Жадан біографія Сергій Жадан коротка біографія Українського письменника, поета, перекладач, викладена в цій статті. Автор романів “Депеш Мод”, “Ворошиловград”, “Месопотамія”, поетичних збірок “Цитатник”, “Ефіопія” та інших.
      З усіх причин, що призвели героя до катастрофи, головна — соціальна. Перевтілення Грегора Замзи у величезну, небачену комаху завершило давній млявий процес роз’єднання родини, прихований у підводних течіях багаторічного життя, звело стіну між найріднішими людьми — сином і матір’ю з батьком, братом і сестрою. Але думка автора лине далі: у малому відтворюється велике — процес відчуження людини, нездатність зрозуміти іншого, простягнути йому рятівну руку.


      В "Будинку сплячих красунь" (1961) розповідається про старого, що у пориві крайнього розпачу відправляється в публічний дім, де жінки перебувають під таким сильним наркотичним сп'янінням, що навіть не помічають його присутності. Тут він намагається знайти зміст буття, позбутися від самітності. У цьому творі, писав критик Артур Г. Кімбалл, "майстерність Кавабати виявилася в сполученні думок про смерть з мозаїкою життя, нагнітання напруги сполучається із кольоровим відступом... З погляду Едгара По, це ідеальна розповідь, у якій автор домагається багатозначного ефекту".

      Сергій Жадан біографія скорочено Народився 23 серпня 1974, в м. Старобільськ в україномовній родині, де і...Read more...
    4. Микола Чернишевський біографія скорочено Микола Чернишевський коротка біографія викладена в цій статті. Микола Чернишевський біографія скорочено Микола Гаврилович Чернишевський - російський філософ-матеріаліст, революціонер-демократ, енциклопедист, публіцист і письменник.
      Завантажити цей твір скорочено
      УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека).
      Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.
      Досліджували весільну обрядовість М. Сумцов («О свадебных обрядах, преимущественно руських», «Религиозно-мифическое значение малорусской свадьбы»), В. Охрімович («Значение малорусских свадебных обрядов и песен в истории эволюции семьи»), Хв. Вовк («Шлюбний ритуал та обряди на Україні»), Н. Здоровега («Нариси народної весільної обрядовості на Україні»), В. Борисенко («Весільні звичаї та обряди на Україні»), Г. Танцюра («Весілля в селі Зятківцях»), З. Марчук («Українське весілля: генеалогія обряду») та ін.


    Народився 12 (24) липня 1828 в Саратові в сім’ї священика. З дитинства Микола багато читав. Кілька років...Read more...
  • Айзек Азімов біографія скорочено Айзек Азімов коротка біографія американського письменника-фантаста викладена в цій статті. Айзек Азімов біографія скорочено Айзек Азімов (справжнє ім’я Ісаак Озимов) народився 2 січня 1920 року в Росії, в Петровичах - містечку, розташованому зовсім недалеко від Смоленська.
    Новела Ф. Кафки «Перевтілення» (1914) є символом цього трагічного відчуття світу автором, символом самотності людини, її незахищеності перед всевладним злом, що таїться в звичайному, буденному, символом відчуження між людьми, нездатними на справжню любов, на справжнє милосердя.


    Кавабата народився 11 червня 1899 в місті Осака в заможній родині лікаря і став сиротою у віці чотирьох років. Після смерті батьків він жив у дідуся і бабусі. Його старшу сестру забрала до себе тітка, тому він зустрівся з нею тільки раз у житті у віці 10 років. Бабуся Кавабати померла, коли йому було 7, а дід - коли йому виповнилося 15.

    У 1923 батьки відвезли...Read more...
  • Джон Голсуорсі цікаві факти Джон Голсуорсі Цікаві факти з життя та творчості відомого англійського прозаїка, драматурга, автора відомого циклу “Сага і Форсайтів” і лауреата Нобелівської премії з літератури викладені в цій статті. Джон Голсуорсі цікаві факти Джон Голсуорсі народився 14 серпня 1867 року в...Read more...
  • Михайль Семенко біографія скорочено Михайль Семенко біографія скорочено викладена в цій статті. Михайль Семенко коротка біографія Михайль Семенко ( Михайло Васильович Семенко ) - поет доби Розстріляного відродження; основоположник і теоретик українського футуризму Народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинці на Полтавщині в...Read more...
  • Гюстав Флобер біографія Біографія Флобера українською мовою скорочено викладена в цій статті. Флобер біографія коротка Гюстав Флобер - відомий французький письменник-романіст, один з творців жанру сучасного роману.
    Крім Нобелівської премії, Кавабата одержав також премію "За розвиток літератури" (1937), Літературну премію Академії мистецтв (1952). В 1954 р. він був прийнятий у Японську академію мистецтв, а в 1959 р. нагороджений Франкфуртською медаллю імені Ґете. Крім того, в 1960 р. письменник одержав французький орден Мистецтва й літератури, премію Франції "За кращу іноземну книгу" й орден Культури від японського уряду в 1961 р.

  • Був уродженцем міста Руана, де з’явився на світ 12 грудня 1821 . Його батько був відомим...Read more...
  • Богдан Лепкий біографія скорочено Богдан Лепкий біографія коротко українського поета викладена в цій статті. Повідомлення про Лепкого Ви можете доповнити Цікавими фактами про Богдана Лепкого.
    Більшість язичницьких календарно-обрядових ігор у християнські часи органічно доповнила святкову обрядовість, особливо різдвяну й великодню. Так, окремі складові різдвяних обрядодійств перетворилися на самодостатні вистави-ігрища, найбільш поширеними серед яких були «Маланка» і «Коза», що в трансформованому вигляді дійшли до нашого часу.

    Богдан Лепкий біографія скорочено Богдан Теодор Нестор Лепкий народився 4 листопада 1872 року на хуторі Кривенькім, на Тернопільщині, в...Read more...
  • Ушинський біографія скорочено Ушинський біографія скорочено для дітей і дорослих викладена в цій статті. Костянтин Ушинський коротка біографія Костянтин Дмитрович Ушинський - російський педагог, письменник, основоположник наукової педагогіки в Росії.
    Весільна обрядовість вплетена у багато художніх творів українських письменників: «Сватання на Гончарівці», «Маруся», «Козир-дівка» Г. Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля», «Наймичка» Т. Шевченка, «Козачка» Марка Вовчка, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного й І. Білика. Весільними мотивами пересипана українська лірика нової і новітньої епох, зокрема поетичні твори В. Пачовського, В. Бобинського, Б. І. Антонича, М. Вінграновського та ін.


    Кавабата Ясунарі — японський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1968 року. Проза Кавабати м'яка, лірична, сповнена тонких нюансів, отримала широке визнання і популярність у всьому світі.
    Сам автор вважав найкращим своїм твором книгу «Мейдзін» («Майстер го»). За стилем ця повість сильно відрізняється від його інших робіт. Це напівдокументальна розповідь про визначну партію з го, яка відбулася в 1938 році. Кавабата сам освітлював хід гри для мережі газет Майнічі. Це була остання партія Хон'імбо Сюсая, яку він програв молодому претенденту. Через рік старий мейдзін помер. Хоча на перший погляд повість розповідає про напружену спортивну боротьбу, дехто з читачів убачає в ній символічну паралель із поразкою Японії у Другій світовій війні.

    Кавабата отримав Нобелівську премію першим із японських письменників.

    Народився в Тулі 19 лютого (3 березня) 1823 року в сім’ї відставного офіцера....Read more...
  • Оноре де Бальзак біографія коротко Оноре де Бальзак біографія на українській мові скорочено відомого французького письменника викладена в цій статті. Оноре де Бальзак біографія скорочено Оноре де Бальзак народився в місті Тур 20 травня 1799 . У сім років Оноре почав навчання у Вандомському училищі,.
    Багато давніх пісень-ігор побутують нині як дитячі ігри, що мають не тільки розважальне, а й навчальне, пізнавальне і виховне значення. Російський лікар та етнолог Єгор Покровський називав їх «вільним вираженням душевних та фізичних сил дитини». Найпопулярнішими серед дитячих народних розваг є iгри-танцi, хороводи. Вони мають командний, гуртовий характер, іноді — з домінуванням особистих якостей учасників (сили, координації рухів, влучності, вміння швидко бігати тощо).


    Навчання в університеті Кавабата закінчив у 1924 році, і до того часу вже потрапив у поле зору Кана Кікучі та інших відомих письменників та редакторів завдяки своїй співпраці в літературному журналі Кікуті “Бунгейсунью”.
    Після Другої світової війни Кавабата продовжував із успіхом публікуватися. Серед його творів «Тисяча журавлів», «Звук гір», «Дім сплячих красунь», «Краса й смуток» та «Стара столиця».


    ..Read more...
  • Емерсон біографія Ральф Уолдо Емерсон - американський есеїст, поет, філософ, пастор, громадський діяч; один з найвизначніших мислителів і письменників США. У своєму есе “Природа” (“Nature”, 1836) першим висловив і сформулював філософію трансценденталізму.
    В 1968 р. Кавабата одержав Нобелівську премію з літератури "за письменницьку майстерність, що передає сутність японської свідомості". Будучи першим японським письменником, що одержав Нобелівську премію, Кавабата у своїй промові сказав: "Все своє життя я прагнув до прекрасного й буду прагнути до самої смерті". З типово японською скромністю він помітив, що не розуміє, чому вибір припав саме на нього; проте він висловив глибоку подяку, сказавши, що для письменника "слава стає тягарем".

    Емерсон біографія скорочено Дата Подія 25.05.1803 Народився у родині унітаріанського...Read more...
  • Ду Фу біографія коротко Ду Фу біографія скорочено наведена в цій статті. Ду Фу біографія коротко Ду фу (справжнє ім’я - Ду Шаолін; 712-770) - китайський поет. Онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив зі стародавнього роду.
    Весілля — веселе, доброзичливе і задушевне дійство, зігріте сподіванням, що такий настрій супроводжуватиме подружжя протягом спільного життя. Витоки весільного дійства сягають глибокої давнини. У ньому відображено мораль, звичаєве право, етичні норми, світоглядні уявлення народу, які формувалися упродовж століть. Збір дружини молодого (весільний похід), імітація викрадення молодої, подолання перешкод на шляху до неї (перейма) — свідчення давніх форм шлюбу умиканням, тобто шляхом викрадення нареченої. Діалог старостів про мисливця і куницю, обмін подарунками між сватами, викуп коси, виплата штрафу за безчестя — відголоски звичаю укладати шлюб через купівлю-продаж.

    Народився у збіднілій на той час сім’ї...Read more...
    • Для підготовки матеріалу були використані наступні веб-сторінки:
    • 1. biogra.in.ua/Кавабата_Ясунарі_біографія
    • 9.1%
    • 2. dovidka.biz.ua/yasunari-kavabata-hronologichna-tablitsya/
    • 0.4%
    • 3. uk.m.wikipedia.org/wiki/Кавабата_Ясунарі
    • 4.8%
    • 4. gorodenok.com/кавабата-ясунарі-біографія-і-творчий/
    • 6.9%
    • 5. www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/191/
    • 0.3%
    • 6. supermif.com/zar_liter/ясунарі-кавабата-біографія-творчіст.html
    • 7.1%
    © 2018