Головна сторінка

Меню:
Івана їжакевича

Івана бідака

Івана величковського

Івана карпенка карого

Івана котляревського

Івана крилова

Івана мазепи

Івана малковича

Івана неходи

Івана підкови

Івана плюща

Івана сошенка

Івана фірцака

Івана франка

Івана франка скорочено

Івана франка хронологічна таблиця

Івана шишкіна

Байкаря івана крилова

Дитинства івана франка

Повна івана франка

Поширена івана франка

Про івана підкову

Про івана франка

Та творчість івана франка

Цікава івана франка

Мистецтво вокально-хорового співу постійно живе й розвивається одночасно з матеріально-духовною культурою українського народу.

Воно постійно нагадує минуле, стверджує сьогодення й упевнено дивиться в майбутнє.
Другий випуск альманаху ОКТАВА підводить певні підсумки та вносить “корекції” до першої спроби альтернативного музичного видання України, розпочатого минулого року. Редакцією отримано чисельні листи із відгуками на вихід першого випуску, на сайт альманаху надійшло багато коментарів. Ми, вдячні всім дописувачам і друзям, переконалися, що треба зберегти й розвинути далі той творчий інтерес, який був викликаний “першою ластівкою”. Звісно, у такий складний час дуже важко берегти та вдосконалювати будь-які творчі проекти. Але слід сприяти збереженню набутого досвіду та тих цінностей, котрі утворені талановитими людьми нашої країни. Саме тому ми підготували й адресуємо широким колам шанувальників животворного джерела музичної та пісенної творчості другий випуск альманаху “ОКТАВА”. До уваги читача - ексклюзивні інтерв`ю, нариси й розвідки про творчість корифеїв та сучасних українських митців: виконавців, композиторів (і в першу чергу - композиторів-аматорів), самодіяльні і професійні колективи, музичні течії та розмаїття культурницького життя України.


Вокально-хоровий жанр Харківщини набув значного розвитку завдяки плідній диригентсько-науковій діяльності визначних діячів культури: Кулик Ю.І., Богуславському К.Є., Покровському М.Д., Полфьорову Я.Я., Бідак І.В., а також творчій діяльності визначних майстрів сценічного вокального мистецтва: Частій М.А., Чишко О.О., Петрову В.Р. Петрусенко О.А. Їх мистецтво й дотепер живе та продовжує розвиватися в творчій діяльності сучасних вокально-хорових колективів міста й області.
Даний музичний альманах, при всій оригінальності тематики та жанрів, як здається, продовжує ідеї Всеукраїнської музичної газети, друкованого органу Всеукраїнської Музичної Спілки; і це є важливою ознакою «життєвості» його жанрово-тематичного призначення. Уявляється, що його вміст має бути спрямований, передусім, на проблематику творчості митців-аматорів, на висвітлення «больових точок» музичного аматорського мистецтва - як композиторського, так і виконавського; на вивчення потреб слухацького середовища у пошуках перспектив подальшого розвитку цієї обширної галузі.


Найкращі вокальні зразки Харківщини пропагують понад 100 вокально-хорових колективів, серед яких 13 удостоєні звання «народний» та близько 70 опорних. Усі вони постійні учасники культурно-мистецьких заходів обласного, регіонального та міжнародного рівнів.
Датчанин: В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчани, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. ( . . . )


Завдання ХОЦНТ - підтримати розвиток аматорського вокально-хорового мистецтва області шляхом проведення обласних фестивалів конкурсів, свят і концертних заходів.
Щороку в травні в мальовничому куточку Харківщини - Балакліївщині проводиться регіональний фестиваль-конкурс народної пісні, присвячений пам’яті народної артистки УРСР Оксани Петрусенко.
Клуб, основателем которого были Марк Евгеньевич Босин и Сергей Петрович Шинкаренко, существует с 1957 года по сей день. На фестивалях, слётах и концертах, проводимых Клубом, звучат песни Б. Окуджавы, А. Якушевой, Н. Матвеевой, А Городницкого, А. Галича, В. Высоцкого, Ю. Кукина, Ю. Кима, других известных бардов и, разумеется, Юрия Визбора. Ежегодные фестивали авторской песни и поэзии собирают сотни гостей на живописных берегах Салтовского водохранилища и Северского Донца. Фестивали «Эсхар», «Время Визбора», «Солдаты мира ХХ-ХХІ в.», стали международными. Дом учёных в особняке Бекетова более 55 лет, каждый понедельник, приветливо встречает визборовцев - бардов и поэтов. Создателем поэтической студии «Третий цех» в составе Клуба был выдающийся харьковский поэт Марк Иванович Богославский. Высокий уровень поэтического мастерства за все эти годы задают профессиональный литератор Александр Виноградский и ученики Марка Богославского - Ольга Беда, Олег Бондарь, Ирина Барабаш, Ольга Подлесная, Валерия Белоус, Николай Манжос, Александр Мельник, Лилия Силина. «Третий цех», ныне возглавляемый Олегом Бондарем, под эгидой КПП им. Юрия Визбора выпустил более 40 стихотворных сборников и два поэтических альманаха «Время Визбора»...


Мета заходу - відродити і розвити вокально-хорове мистецтво Харківщини, виявити талановитих виконавців-аматорів і популяризація творчого спадку О.А. Петрусенко.
Для студентів технікумів, коледжів, училищ, учнів ЗОШ та шкіл-інтернатів на базі ХОЦНТ проводяться обласні цикли масових заходів «Наші дебюти», що складаються із концертних програм різноманітної тематики (любовна, історична, юмористична та ін) та календарних свят («День святого Валентина», «Всесвітний День музики», «День рідної мови» та ін.).
Метою цих заходів є розвиток й естетичне виховання молодого покоління, активізація творчої діяльності колективів-початківців клубних закладів області, середніх і вищих навчальних закладів культури, дитячих вокальних колективів та окремих виконавців міста Харкова.
Пісня може виконуватися як одним співаком, так і хором, її співають як з інструментальним супроводом, так і без нього. Пісні відрізняються за жанрами, складом, формами виконання та іншими ознаками. Один лише перелік жанрів пісні не помістився б на одній сторінці. Є чимало різноманітних класифікацій пісні: пісні за історичним періодом, за місцевістю, за середовищем поширення, виникнення, за тематикою, календарно-обрядові та соціально-обрядові, духовно-релігійні, танцювальні пісні. Пісенні жанри весь час інтенсивно розвивались і нараховують десятки пісенних традицій, як фольклорних так і авторських.

У 2008 році Харківський обласний центр народної творчості планує провести фестиваль, присвячений пам’яті видатного хормейстера, мистецтвознавця Івана Васильовича Бідака.
Для підвищення кваліфікації керівників аматорських вокально-хорових колективів Харківської області систематично проводяться семінари-практикуми, на які запрошуються провідні хормейстери, керівники-практики вокальних і хорових колективів міста Харкова.
Байкін Володимир Леонтійович - композитор, диригент-хормейстер, викладач-методист Канівського коледжу культури мистецтв,відокремленного структурного підрозділу Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, народився 1 березня 1948 року в селі Іванівка, що на Вінничині. Закінчив Київське державне училище ім. Р. Глієра (1974) і Новосибірську державну консерваторію ім. М. Глінки (1979) як диригент хору і викладач хорових дисциплін. Свою трудову, творчу і композиторську діяльність почав ще навчаючись в музичному училищі (хормейстер капели «Дніпро» Київського університету ім. Т. Шевченка (1972-1975). Продовжив роботу в Білій Церкві спочатку як керівник академічного хору Палацу культури і мистецтв п/о ШИН і РАІ, а потім керівником хорової групи ансамблю пісні і танцю «Рось» Білоцерківського сільгоспінституту (1980- 1982).

Керівникам вчасно надається інформаційно-методична допомога з проведення фестивалів і конкурсів вокально-хорового напряму за межами області.

О.М. Кудрявець - провідний методист ХОЦНТ

Народні аматорські вокально-хорові колективи


Народний хор народної пісні «Джерело»

Засновано колектив у грудні 1970 році, звання народного було присвоєно 12 грудня 1995 році, працює на базі Балаклійського районного Будинку культури.

Народився у грудні 1651 року в родині підданого Києво-Печерської лаври Максима Васильківського. Вчився у Києво-Могилянській колегії, входячи в поетичний осередок В. Ясинського, потім став тут професором. Був проповідником Києво-Печерської лаври, намісником брянського Успенського монастиря. 10 січня 1697 року висвячений на чернігівського архієпископа, де провадив значну культурницьку діяльність: заснував Чернігівського колегіуми, був головою культурного осередку. 11 березня 1712 року його призначено митрополитом тобольським та сибірським. Помер у 1715 році.


У репертуарі колективу більше 450 хорових творів: українські та російські народні пісні «Ой гоп, гопака», «Грай скрипалику» та інші, хорові твори українських та російських авторів «Бандуристе, орле сизий», «Золотая коса», веснянки, хороводи та щедрівки «Ой сивая зозуленька» в обр.
Музика барв, політ душі,- це розмова про джазові мелодії у виконанні заліщицького музиканта Ярослава Гринишина, який народився у м. Заліщики 3 червня 1965 року і відзначив свій золотий ювілей. Закінчив Тернопільське музучилище у 1984 р. та Дрогобицький педінститут. З 1987 року працював викладачем по класу фортепіано Заліщицької державної музичної школи, обіймав посаду головного спеціаліста відділу культури Заліщицької райдержад­імінстрації. Я. Гринишин - ветеран Афганської війни, активний учасник Революції Гідності у складі Афганської сотні. Нині - волонтер, підтримує наших воїнів на Сході України. Але музика потрібна завжди, навіть під час найскладніших етапів людської історії.

М.Леонтовича, «Павочка ходить» в обр. А. Авдієвського та ін..
Колектив складається з 30 постійних учасників різного віку.
Керівник ансамблю - Пасєка Роман Святославович, працює з жовтня 2004 року хормейстером нородного хору «Джерело».
Аматорська пісня і Самодіяльна . Гітарна і Бардівська . Студентська і Туристська . Поетична пісня,Співана поезія, Співуча поезія. Міський фолкльор і Міський романс. Дворова пісня, Кабацька і Блатна. Естрадна пісня і Шансон.

Пасєка Р.С. поєднує творче життя з адміністративним, з 2000 року працює директором Балаклійської дитячої музичної школи. У 2007 році він став стипендіатом Харківської облдержадміністрації в галузі культури та мистецтва ім. Гната Хоткевича, у номінації «Культура».
Я радий, що мені вдалося запросити батьків-засновників музичного альманаха “Октава” - його редактора Ірину Апалькову та Олександра Апалькова, директора міжнародного літературно-художнього журналу та видавництва „СКЛЯНКА ЧАСУ*ZEITGLAS” для презентації цього цікавого видання у Великому залі Національної Спілки композиторів України, яка проходила на початку жовтня у рамках Міжнародного музичного фестивалю “Київ Музик Фест - 2015”...


Колектив приймає активну участь в обласних, районних та культурно-мистецьких заходах.
У 2005 році народний хор «Джерело» успішно виступили у Всеукраїнському фестивалі народної творчості ім. А. П Містюкова «Ты, Россия, и сердце, и песня моя».
Освіту отримав у Московському хоровому училищі. Ще в часі навчання робить хорові обробки українських народних пісень та вітчизняних композиторів: «Летіла зозуля», «Зоре моя вечірняя», «Щедрий вечір», «Запливай же, роженька весела».


В 2006 році взяли участь у культурній програмі VІ Міжнародного Курсько-Коренського ярмарку (м Курськ, Росія), а у 2007 році - фестивальній програмі Національного Сорочинського ярмарку, який відбувся в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області.
В 2006 году издал книгу «Thanatosophia». В неё вошли поэзия, афоризмы и драматургия.



Біографія івана бідака

Народний гурт народної пісні «Весела Слобода»

Засновано в 1999 році, звання народного було присвоєно 8 червня 2005 році. Колектив працює на базі Балаклійського районного Будинку культури.

В Радянському Союзі авторська пісня існувала лише напівпідпільно і не виходила за межі середовища в якому виникала - студентські кола, туристичні зльоти, капусники творчої інтелігенції, закриті вечори науково-дослідних інститутів, злодійські кубла, під’їздно-дворові тусовки, ресторанно-танцмайданчикові збіговиська. Радянська соціальна шизофренія - розщеплення свідомості на суспільно-публічну і приватну, для вузького кола своїх - породила «катакомбну», неофіційну культуру. Її роль в житті народу постійно зростала, а з появою «магнітовидаву» (широкого розповсюдження записів неофіційної, тіньової пісні) вона стала невід’ємним елементом щоденного буття. Ці пісні співали, слухали, переписували один в одного всі.


У репертуарі ансамблю понад 30 українських народних пісень та їх обробок «Ой у полі дуб зелений», «Зеленеє жито», «Ой під вишнею» та ін., твори вітчизняних авторів «Журавочка» муз. ___Яновського, «Соняшник» муз. М. Гайворонського та ін.
Колектив складається з 10 учасників віком 13-16 років та підготовчих груп: середньої - «Зорецвіт» (10 чол) і двох молодших: «Співаночки» і «Лелеченьки».
Заслужений працівник культури України Іван Бідак, який жив і працював в Харькові, довгі роки був художнім керівником і диригентом Українського народного хору «Візерунок» при палаці Харківського тракторного заводу ім. С.Орджонікідзе. За його сприяння хор виступав не тільки на Україні, а далеко за її межами: Польщі, Чехії, Німеччині.


Керівник - Шерстюк Тетяна Андріївна, працює з 2000 року керівником гурту. За сумлінну працю та особистий внесок у справу естетичного виховання підростаючого покоління нагороджена грамотами управління культури і туризму та управління освіти Харківської облдержадміністрації, дипломами всеукраїнських фестивалів «За професійну підготовку учасників», почесними грамотами відділу культури і туризму Балаклійської райдержадміністрації.
Хотів би детальніше зупинитися на визначенні деяких пісенних жанрів, зокрема на термінах - Авторська пісня, Бардівська пісня, Шансон, а також поміркувати над тим, чи представлені ці жанри в україномовній музичній культурі.


Колектив приймає активну участь в обласних, районних та сільських культурно-мистецьких заходах.
У 2005 році отримали Гран-прі у Міжнародному конкурсі-фестивалі хорової музики ім. Ф.Шаляпіна в м. Ялта та взяли участь у Всеукраїнському конкурсі-фестивалі «Золота нотка», який проходив в м. Дніпропетровськ.


Народна чоловіча хорова капела ветеранів Великої Вітчизняної війни та праці ім. О.С. Масельського

Капела працює на базі Валківського районного народного Дому «Іскра».

Репертуар Іри Маланюк охоплював 80 (!) оперних партій. Крім того вона виконувала багато сольних партій та приймала участь в ансамблях 50-ти кантат і ораторій. Виконувала камерні твори 45 композиторів світу та українські пісні на європейських сценах. (Партію Одарки в опері «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського).

Створено на честь 30-річчя Дня Перемоги в 1975 році, звання народного було присвоєно в 1977 році.
У репертуарі колективу налічується величезна кількість народних, фронтових пісень: «Думи мої» укр. нар. пісня, «Тропак» укр. нар. пісня, «Солдати 41» А.Александрова, «Победу празднует народ» М.Камінського та ін., класичних творів «Многая літа» С.Прокоф’єва, «День победы» Д.Тухманова та ін., пісень сучасних українських та зарубіжних композиторів «Фунікулі - фунікуля» муз. Денца, аранжировка В.Ірхи.
До складу колективу ввійшли ветерани війни та ветерани праці.
Пісні В. Байкіна приваблюють мелодійністю, доступністю, лаконізмом музичної мови. Вони оспівують красу рідного краю, любов до матері, до України, до отчого дому. В них звучить віра у завтрашній день незалежної України і її майбутнє. Мабуть тому пісні композитора звучать не тільки на Україні, а і за її межами. Відома в Америці музикознавець і диригент церковного і світського хорів Кіра Цареградська, яка є донькою брата відомого українського композитора Кирила Стеценка, звертається до творчості В. Байкіна. Вона пише: «Всі пісні чудові, в них ви відчуваєте Україну, нашу Україну. Дуже гарні мелодії, обов’язково зроблю аранжировки. Деякі мені зазвучали на хор, а також на жіночий ансамбль...

На сьогодні чисельність колективу в середньому 40 чоловік.
Керівник колективу - Ірха Василь Іванович, професор, завідувач кафедри хорознавства та хорового диригування Харківської державної академії культури, заслужений діяч культури і мистецтв України.
Кулик Ю́рій Іва́нович — український хоровий диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР, диригент хору української пісні Харківської філармонії, професор Харківського інституту мистецтв, завідувач кафедрою хорового диригування, проректор Харківського інституту мистецтв, керівник Харківського відділення Музичного товариства УРСР.

Керівником народної чоловічої хорової капели працює з листопада 1989 року.
Колектив приймає активну участь в обласних, районних та сільських культурно-мистецьких заходах.
У 2004 році була репрезентована висока виконавська майстерність хору у звітному концерті майстрів мистецтв Харківщини на сцені Національного Палацу «Україна» (мКиїв), у мистецьких акціях «Слобожанські передзвони».
Термінологія в галузі авторської пісні рясна і заплутана. Сперечатися щодо численних означень пісенних жанрів не варто. Згадаю тільки частину з того, що можна було почути за останні кілька десятиліть.

За свій багаторічний творчий шлях капела виступила на концертних сценах Москви, Казані, Волгограді, Керчі, Санкт-Петербурзі, Львові, Закарпатті і залишали завжди приємні спогади у глядачів.


Народний хор Олександрівського сільського Будинку культури.

Створено 1984 році на базі Олександрівського сільського Будинку культури Валківського району, звання народного отримав у 1990 році.

Саме їдея популяризації розмаїття музичної культури України парадоксально висуває вимоги обмеження тематики альманаху - регіональними та жанровими межами. Поняття «музичної культури України» - надзвичайно широке; мені здається, що обмеживши тематику збірки, скажімо, музичною культурою Черкащини, або певним «жанровим полем», -- скажімо, «популярна музика», автори досягнуть більш якісної спрямованості публікацій та уточнять ідею цінності аматорського музичного мистецтва, навколо якої групувались би проблеми виконавців, конкурсів, новини музично-драматичних вистав, молодіжного мистецтва та музичного життя діаспори тощо...


У репертуарі колективу українські, російські пісні та їх обробки, авторські пісні: «Терен, мати коло хати» укр. нар. пісня, «Из под дуба» рос. нар. пісня, «Ой при лужку, при лужку» укр. нар. пісня, «Поле мое, поле» муз. В.Філіпенка, сл. Рева, «До сина» муз. Т.Вовкотруб та ін.).
Склад учасників змінювався, але кількість його завжди була достатньою в середньому 20-25 чоловік.
Закінчив Харьківський інститут мистецтв имені І.П. Котляревського, диригентсько-хоровий факультет, у ведучого професора інституту, кандидата мистецтвознавства Агнеси Анатолієвни Мірошнікової яка зберегла та продовжила традиції Харьківської хорової школи, засновані К.Н. Греченко і А.А.Перуновим. Вона привнесла в неї вплив майстрів хорового мистецтва, закінчивши аспірантуру Київської консерваторії та виховала біля 100 учнів. Серед них і Іван Бідак.


Керівник колективу - Тібор Андрій Павлович нагороджений почесними грамотами Харківської облдержадміністрації та облради, працює в сільському клубі з дня створення хору.
Колектив приймає активну участь не тільки в районі та області, а й за їх межами.
А розпочалася їх музично-педагогічна діяльність у селі Шарівка (Ярмолинеччина) після закінчення Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (1981). Хоча за два роки до того, - ще студентам інституту, а вже багаторазовим лауреатам республіканських і всесоюзних конкурсів, - було присвоєно першу категорію професійного артиста (1979). Це дало їм право приймати участь у гастрольних поїздках разом зі знаними на той час Софією Ротару, Василем Зінкевичем, ансамблями «Смерічка», «Пєснярами», «Самоцвєтами» в рамках «Союзконцерту». Навіть брати учать у Днях культури СРСР у Польщі (1979), гастролювати у м. Тамбові (Росія), приймати участь в концертних програмах Всесвітньої Олімпіади (1980).

Виступав на сценах Києва, Полтавської, Львівської та Закарпатської областей. Учасник І туру Республіканського хорового конкурсу ім.М.Леонтовича.


Народний жіночий вокальний ансамбль “Зоряночка»

Створений в 1987 році на базі Дергачівського районного Будинку культури, звання народний присвоєно в 1994 році.
До репертуару колективу входять кращі зразки вокального мистецтва, а саме: українські, російські народні пісні та їх обробки, твори відомих композиторів та місцевих авторів «Як би я вміла вишивати» укр.
Насиченим періодом в його педагогічній, творчій і композиторській біографії стала робота викладачем Канівського училища культури і мистецтв (на сьогодні Канівський коледж культури і мистецтв) з 1982 року. Він працював методистом заочного відділу, а пізніше - викладачем хорових дисциплін, керував курсовими і зведеними хорами, обрядовим ансамблем «Терниця», на сьогодні - «Оберіг», створюючи для цих колективів нові хорові та вокальні твори, які визначали їх репертуар, стиль і тематику, характерну для Черкаського регіону. Такі хорові твори як: «Канів - свята земля Тараса» на слова М.Назаренка, «Україно, моя Україно» на слова Д. Павличка, «За татарським бродом» на слова В.Стрітенка, «Христос Воскрес» на слова В.Даника, «Молюсь за тебе, мати Україна» на слова О. Сливка та інші, які увійшли до золотого фонду репертуару народного хору училища. Паралельно з роботою в училищі Володимир Байкін був керівником хорового, а пізніше і вокального гуртка Канівської гімназії ім. І. Франка. В цей період ним було створено багато вокальних творів для дітей, які увійшли до збірок: «Пісні рідного краю» на слова поетів канівців, «Сонечко» на тексти з читанок, збірка естрадних пісень «Перлинки» та збірка «Живи в піснях мій рідний краю». Особливе місце в цій збірці належить вокальним творам на слова Олекси Кобця (О. Варавви), який допоміг у виданні цієї збірки. У 1997 році Володимир Леонтійович став лауреатом літературно-мистецької премії ім. О. Кобця.

нар. пісня, «Карі очі, чорні брови» укр. нар. пісня, «Белая черёмуха» рос. нар. пісня, «Весна» А.Моцарт, сл. А. Овербека, «Вечерняя звезда» Р.Шуман, «Намалюй мені ніч» муз. М. Скорика, сл. М. Петренка та ін.
У його складі 9 учасниць великих прихильниць пісенної творчості.
Українську авторську пісню після першого фестивалю «Червона рута» на відміну від бардівської пісні російськомовної стали називати терміном співана поезія. Можливо тому, що в репертуарі українських бардів дуже багато поетичних рядків поетів «розстріляного відродження», а також сучасних українських поетів, і поетів-класиків, можливо, на противагу російськомовності багатьох пісень українських авторів-бардів...


З 1998 року керує колективом - Сорочук Ярослав Ярославович талановитий майстер своєї справи. За самовіддану працю в галузі мистецтва у 2004 році йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Авторська пісня на теренах СССР виникла як альтернатива «радянської масової пісні» - жанру тоталітарного мистецтва.


Колектив приймає дуже активну участь у житті району, вони є постійними учасниками обласних та сільських культурно-мистецьких заходів, переможці багатьох оглядів та конкурсів художньої самодіяльності.


Народний хор Золочівського районного Будинку культури

Створений 1930 році на базі Золочівського районного Будинку культури, звання “народний” отримав у 1967 році.

Зрозуміло, що поруч із прославленим журналом “Музика”, з його тривалою 93-річною історією, який видається у Києві за підтримки державного фінансування (на відміну від “Октави”, що видається за власний кошт), цей альманах тільки починає свій шлях малими, але вже впевненими кроками у нинішнє сучасне і величне майбутнє української музичної культури.


У репертуарі колективу українські та російські народні пісні: «Ой сад виноград», «Ой ходила Бережечком» та ін.; класичні твори та твори відомих композиторів «Привітальна» муз. А. Пашкевича, сл. В. Крищенка, «Рідна мати моя» муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка, «Я Деревня» муз. і сл. Г.Заволокіна та ін., а також обробки народних пісень славетного хормейстера Слобожанщини Івана Бідака «Гиля, гиля сірі гуси», «Я щаслива зроду» та ін.
Кількісний склад учасників 30 чоловік в основному це працівники культури віком 30 - 60 років.
Мистецтво вокально-хорового співу постійно живе і розвивається. Цей жанр співу Харківщини набув значного розвитку завдяки плідній диригентсько-професійній діяльності визначних діячів культури: Ю.І.Кулик, К.С. Богуславський, Покровський М.Д.


Керівник ансамблю - Кобзєв Сергій Сергійович працює на цій посаді 15 січня 2005 року, нагороджений почесною грамотою міністерства освіти України.
Колектив приймає дуже активну участь у житті району. Вони є постійними учасниками обласних та районних культурно-мистецьких заходів. Неодноразово запрошується для виступу на обласному радіо і телебаченні.
Вона майже повторила тріумфальний творчий шлях своєї легендарної тітки - стала всесвітньо відомою оперною і камерною співачкою. Першою з українських оперних співаків виступила у Байройті майже у всіх операх Вагнера. Була солісткою оперних сцен Австрії, Швейцарії, Німеччини. Гастролювала в Мілані, в Римі, Неаполі, Флоренції, Палермо, Венеції, в Парижі, Амстердамі, Брюсселі, Зальцбурзі, Лондоні, Дубліні, Мадриді, Барселоні, Лісабоні, Монте-Карло, Женеві, Берліні, Гамбурзі, Кельні, Страсбурзі, в США і Канаді (1972).


Народний ансамбль «Стожари»

Заснований у 1972 році під керівництвом В.М. Регера на базі Золочівського районного Будинку культури, звання народного отримав у 1983 році.

Не аби яку зацікавленість викликає блок авторських творів у нотному викладенні, що надає можливості для поширення творчості композиторів серед читачів і зацікавлених новинками музикантів, які можуть відобразити це в живому звучанні або прослухати ці твори по нотах у запису, якщо такі існують в інтернеті чи на інших носіях. Структурно тут можна бачити і коротенькі статті, і замітки, і вірші для-або пісень. Колорит ілюстраційного супроводу в свою чергу надає відчуття живого сприйняття цього друкованого видання, яке можна потримати у руках. Бо в наш час шаленої кількості електронних видань, будемо чесними і відвертими, коли скажемо про те, що якоюсь мірою це також своєрідна розкіш, яка робить це видання ще більш цінністним.

З 1988 року стара назва «Народний самодіяльний ансамбль патріотичної пісні» змінюється на народний вокальний ансамбль «Стожари».
Репертуар колективу носить виключно національний колорит. Це авторські твори класиків української естради, композиторів Володимира Івасюка, Івана Карабіца, Ігора Поклада, Романа Савицького, а саме пісні «Пісня буде поміж нас», «Моя любов, моя земля», «Гуцулка» та ін., українські народні пісні в обробці Анатолія Авдієвського, Михайла Довганича «Ой чий то кінь стоїть», «Ой у вишневому садку» та ін.
Склад ансамблю - інтелігенція селища. Це вчителі Золочівської гімназії №1, музичної школи, працівники центральної лікарні та працівники культури.
Тридцятип’ятиріччя своєї музично-педагогічної та 37-річчя професійної концертно-естрадної і композиторської діяльності брати-близнюки Євген та Вадим Гжегожевські (нар. 06.09.1959 року в с. Солобківці, Хмельниччина) зустрічають у повноті творчої енергії, громадської активності і цікавих мистецьких проектів.


Керівник - Кучеренко Наталія Леонідівна. Керівником працює з квітня 2007 року, а з 2001 року стала активною учасницею цього ансамблю.
Ансамбль “Стожари” веде активне творче життя, беруть участь в обласних, районних та сільських культурно-мистецьких заходах, святах.
Пік її творчого злету припав на 50-ті роки минулого століття. Її творча палітра, обємна і колористична, її активна діяльність гідні книги Гіннеса. Адже за один сезон вона могла виконувати до 15-ти і більше оперних партій на різних сценах Європи та ще й виступати в ораторіях, кантатах, збірних концертах...


Учасники обласного конкурсу «Жива вода» - 2005, виїзного концерту смт. Коломак, святкової програми в місті Кобиляки Полтавської області, концертних програм сусідніх районів Росії.


Народний ансамбль бандуристів Красноградського
районного Будинку культури

Заснований у 1955 році на базі Красноградського районного Будинку культури, почесне звання “народний” присвоєно у 1961 році.

Харьковский Клуб Песенной Поэзии им. Юрия Визбора является своеобразной творческой платформой города. Сюда приходят начинающие поэты, музыканты, барды, чтецы - все, кто стремится самовыразиться в творчестве. В Клубе они черпают вдохновение, имеют возможность в полной мере раскрыть свои таланты. Задушевное звучание гитары собирает поклонников песни и поэзии на вечера и фестивали, конкурсы и концерты. КПП им. Визбора возглавляет Марк Евгеньевич Босин - доктор физико-математических наук, профессор национального технического университета (ХПИ), академик УАЕ, прекрасный организатор, внимательный собеседник, поэт, композитор, душа коллектива.


В основі репертуару українські, російські народні, побутові авторські пісні: «Чуєш, брате мій», «По садочку ходжу», «По Дону гуляет козак молодой», «Козацькому роду нема переводу», «Любіть Україну» муз. В.Волощука, сл. В.Сосюри, «Мій Красноград» муз. В.Волощука, сл. В.Сорокіна та ін.
Колектив складається з 26 учасників різного віку, різних професій.
Керівник - Волощук Володимир Микитович керує народним ансамблем бандуристів з 1973 року.
Сопрано: Надія Олійник, Трус Марія, Ніна Паляничко, Бахарєва Євгенія, Поліна Голоско, Олександра Мороз, Людмила Сидоренко, альти: Катерина Картава, Людмила Бабенко, Тамара Малько, Олена Гущина, Ніна Веретеннікова, Лідія Костіна, тенори: Петро Безсалов, Василь Сухопар, Сергій Крят, Борис Драпкін, Віталій Пісковський, Олександр Кривоніс, баси: Олександр Глазков, Петро Пащук, Володимир Левченко, Михайло Когутич та інші.

У 1998 році Указом Президента України Володимиру Микитовичу за вагомі досягнення в праці, високий професіоналізм було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».
Творчий шлях колективу налічує численні районні, обласні, та міжнародні огляди фестивалі, свята.
У травні 2003 року ансамбль став володарем Гран-прі V міжрегіонального фестивалю народної творчості «Ты Россия и сердце, и песня моя» імені Заслуженого діяча мистецтв Росії А. П. Містюкова у м. Липецьку.
У 2005 році - красноградські кобзарі переможці і володарі Головного приза глядацьких симпатій ІІІ-го Міжнародного фольклорного фестивалю «Мілзкалне - 2005» (Латвія).
Структура і зміст видання наповнені більшою мірою маловідомою інформацією, як про певні факти із життя та діяльності відомих музикантів, так і розкриває для читача персоналії музикантів-аматорів, які не менш цінні і цікаві для музичної культури поруч із музикантами-професіоналами. Саме цей акцент виглядає певною “фішкою” музичного альманаху.


Народний хор ветеранів Нововодолазького районного Будинку культури

Створений у 1989 році на базі Нововодолазького районного Будинку культури, звання “народний” отримав у 1992 році.
У репертуарі хору пісні російських і українських композиторів, неабиякий арсенал українських народних, жартівливих, козацьких та інших пісень: «Пісня про Україну», «Козаки в Берлине», «Пісня про Дніпро», «Ой у полі верба», «Козак гуляє» та ін.
Колектив складається з 25 хористів більшість з яких учасники бойових дій.

Щиро вітаю з виходом в світ нового альманаху, цікавого й пізнавального видання, розрахованого на широке коло читачів.


Керівник - Сорочук Ярослав Ярославович, заслужений діяч мистецтв України, керує народним хором ветеранів з 2002 року.
Колектив веде активне творче життя, беруть участь в обласних, районних та культурно-мистецьких заходах.
Философ, композитор, писатель Комисаренко Андрей Николаевич родился в 1975 году, в Кривом Роге. Учился в Криворожском педагогическом университете, Криворожском музыкальном училище. Был бас-гитаристом криворожской группы «Mournful Gust» (http://www.mournfulgust.com), которая исполняет музыку в стиле doom - metal. Принимал участие в концертах молодых композиторов на базе Музыкального училища. Является соавтором гимна Криворожского музыкального училища.


Учасники обласного огляду-конкурсу «Слобожанські передзвони», обласного фестивалю ветеранських хорів «Згадаймо ті роки» (м Валки).


Народний хор «Заспів»

Створений у 1978 році, на базі Палацу культури і техніки Лозівського ковально-механічного заводу, нині міського Палацу культури. Звання “народний” отримав у 1984 році.
Репертуар колективу складають українські народні пісні, а також твори сучасних авторів для нородного хору: «Ой розвивайся та сухий дубе», «Їхав козак з України», «Травневі рушники», «Отзовитесь, однополчане», «Пісне моя зоряна» та ін.
Кількість учасників хору - 48 чоловік віком 17 - 70 років, це студенти Лозівського училища культури, пенсіонери, робітники та службовці. Керівник - Савенко Геннадій Якович керує хором з 1987 року. З 1991 року працює викладачем по класу хорових дисциплін у Лозівському училищі культури, а з 1997 року - заступником директора з навчальної роботи. Савченко Г.Я. нагороджений почесними грамотами обласного управління культури 2001р., Міністерства культури і мистецтв України 2002р., обласної держадміністрації 2003р.
Колектив приймає активну участь в обласних, районних та культурно-мистецьких заходах. 28 травня 2006 року став дипломантом ХV Міжнародного фестивалю вокально-хорового мистецтва «Калиновий спів» у м. Кіровограді.


    Для підготовки матеріалу були використані наступні веб-сторінки:
  • 1. xocnt2007.narod.ru/nar_amat/nar_hor.htm
  • 9.1%
  • 2. uk.m.wikipedia.org/wiki/Кулик_Юрій_Іванович
  • 1%
  • 3. zal.te.ua/index.php/novyny/844-vijshov-drukom-drugij-vipusk-muzichnogo-al-manakhu-oktava
  • 5%
  • 4. litopys.org.ua/suspil/sus152.htm
  • 5.7%
    Графічні матеріали
  • картинка 1: cs540109.vk.me/c629111/v629111839/4cc0a/B8959uWS2cQ.jpg
  • картинка 2: cs540109.vk.me/c629111/v629111839/4cc11/Cfx0i0M-SQo.jpg
  • картинка 3: xocnt2007.narod.ru/nar_amat/hor05.jpg
  • картинка 4: xocnt2007.narod.ru/nar_amat/hor06.jpg
  • картинка 5: xocnt2007.narod.ru/nar_amat/hor07.jpg
  • картинка 6: xocnt2007.narod.ru/nar_amat/hor08.jpg
© 2017